Новини
Грані часу
Блогери
Опубліковано в категорії: Новини
Опубліковано в категорії: Новини
Опубліковано в категорії: Новини
Опубліковано в категорії: Новини
Опубліковано в категорії: Новини
Опубліковано в категорії: Новини
Опубліковано в категорії: Новини
Опубліковано в категорії: Новини
Опубліковано в категорії: Новини
Опубліковано в категорії: Новини
Опубліковано в категорії: Інтерв'ю
Опубліковано в категорії: Новини
Опубліковано в категорії: Новини
Опубліковано в категорії: Новини
Опубліковано в категорії: Новини
Опубліковано в категорії: Новини
Опубліковано в категорії: Новини
Опубліковано в категорії: Новини
Опубліковано в категорії: Інтерв'ю
Опубліковано в категорії: Новини
Опубліковано в категорії: Новини
Опубліковано в категорії: Новини
Опубліковано в категорії: Новини
Опубліковано в категорії: Новини
Опубліковано в категорії: Новини
«Біле», «сіре» і «чорне»

Мова йтиме не про кольори чорно-білої фотографії чи палітру художників-графіків, а про тіньовий ринок сільгосппродукції в Україні. 

Експерти твердять про стрімке зростання обсягів тіньового ринку в агросекторі економіки. Якщо до 2014 року нелегальний ринок сільськогосподарської продукції складав 25-30%, а валютна виручка все ж  поверталася в країну, то вже у 2017 році учасники ринку стверджують, що у «тіні» перебуває половина ринкових операцій із зерном, олією та іншими сільгоспкультурами. Нині спостерігається загрозлива тенденція на внутрішньому ринку: у 6-7 із 10 випадків пропонується продаж невеликих партій збіжжя за готівку.

За оцінками фахівців, фактичне виробництво соняшникової нерафінованої олії значно перевищує офіційні статистичні дані (від + 20%). Активно формується «сірий» внутрішній ринок зерна, олії та олійних культур, інших експортних позицій, а шахраї виводять валютну виручку за кордон, не повертаючи її в Україну, як того вимагає чинне законодавство. Учасники ринку та експерти вважають, що сума неповернутої валютної виручки за 2014-2016 рр. становить 3-3,5 млрд. доларів США. Це носить мультиплікаційний негативний вплив на зовнішній торгівельний баланс держави, курс гривні до долара США та інших валют, бюджетні надходження від податків та ін.

Доволі важливим фактором, який сприяє формуванню пропозиції «сірого» ринку, є й прихована оренда землі. Значні площі не зареєстровані і не відображені в реєстрах, з них не сплачується ні орендна плата, ні податок на дохід від реалізації продукції, ні єдиний фіксований податок. Наприклад, у 2017 році в оренді офіційно було зареєстровано лише близько 40 % сільськогосподарських угідь, або 53 % ріллі. Тобто, якщо обрахувати нормативно-грошову оцінку 1 га землі та ставку податку із зазначених масивів, то виходить, що до бюджету не надійшло близько 4,5-5 млрд. грн.

Такі дані нещодавно навів народний депутат, член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, віце-президент Української зернової асоціації Іван Мірошніченко.

 

За логікою і з огляду на шокуючі цифри, виходить, що й українські фермери теж безпосередньо долучені до тіньових схем. 

 

Що ховають у «тінь», зокрема, фермери Полтавщини, чи справді ховають і чому, я запитала у кількох керівників фермерських господарств. Ось що вони відповіли.

 

Ганна Артемівна: Відміна спецрежиму ПДВ для фермерських господарств з 2016 року розділила наше життя на «до» і «після» (краще і гірше). Хоч держава і не надавала щорічну цільову допомогу фермерам, як це робиться у високо розвинених країнах, але хоча б акумулювання ПДВ на спецрахунках давало можливість накопичити кошти на насіння, добрива, засоби захисту рослин, техніку. І раніше вигідно було у звітності показувати правду. Тепер же ситуація для дрібних фермерів змінилася кардинально – погіршилася. Дуже важко з обіговими коштами. Та й існуюча система оподаткування просто спонукає зменшувати врожайність і відповідно валовий збір, щоб дещицю продати за готівку, хоча й набагато дешевше. Приміром, у нас офіційно купили зерно з відстрочкою платежу. Але як тільки ми показали операцію купівлі-продажу, то відразу ж змушені сплатити 20% ПДВ, хоч реальні гроші на рахунок фермерського господарства ще не надійшли і хтозна коли надійдуть. І де їх брати? Доводиться трохи «хімічити» і з орендованими паями, зменшуючи у звітах їхню кількість. Але це теж «палиця на два кінці». Бо останнім часом пайовики взяли за моду «бігати» від одного орендаря до іншого. Причому в одного, з яким тільки усний договір, випросять орендну плату за кілька років наперед, а через рік віддають свій пай іншому, вже з укладенням письмової угоди, звісно, першому гроші не повертаючи. Буває, що податкова штрафує, знаходячи якісь огріхи в бухгалтерському обліку. На жаль, ми досконало не знаємо законодавства, яке часто змінюється, і ніхто нам його не роз’яснює. Кажуть: самі читайте закони. Але вони написані так незрозуміло. Співвідношення «білої» і «чорної» бухгалтерії десь 80:20%...   

 

Олег Олександрович: До 2016 року фермерам не було потреби ховатися в «тінь», господарства розвивалися. Виходить, що Янукович з Азаровим були не такими вже й поганими, бо не додумалися до того, до чого додумалися Порошенко з Яценюком – відмінити спецрежим ПДВ, мотивуючи це необхідністю наповнення бюджету. А через кілька місяців їм довелося зізнатися, що в бюджет від такої «новації» надійшло коштів менше, ніж при спецрежимі ПДВ для аграріїв. Таке враження, що керівні мужі в Україні не знають азів економіки: щоб вона розвивалася, треба знизити оподаткування. Всі витрати, які виникають при веденні фермерського господарства, просто неможливо заздалегідь передбачити і провести через бухгалтерію. Постійно виникає потреба в готівкових грошах. Скажімо, поламався комбайн на полі. І летиш або в райцентр, або в Полтаву терміново купити необхідну запчастину, щоб за кілька годин він уже знову молотив. По перерахуванню це займе мінімум пару днів. Хоча планове придбання запчастин – через бухгалтерію. Навіть допомогу нашим хлопцям в АТО «по-білому» не проведеш. Зі збільшенням розміру мінімальної зарплатні до 3200 грн. теж немає можливості виплачувати її найманим ообітникам «по-білому», бо надто високі відрахування із зарплати. Тож офіційно – майже мінімальна, а в конвертах – решта. Під час жнив комбайнери заробляють по 30-40000 грн. на місяць, але офіційно зарплата в них така ж, як і взимку. Пайовики, котрі здали мені паї в оренду, самі просять з 15000 грн. орендної плати хоча б половину платити їм готівкою, щоб з них соцзабез не зняв субсидії. Тому десь п’ята частина всього обороту господарства – неврахована офіційною бухгалтерією готівка. Обидно, що в кожному селі є так звані «підпільні фермери», які понабирали людських паїв, заробляють гарні гроші, покупляли дітям квартири у Полтаві, Кременчуці та Києві, дорогі іномарки, але не оформлені ні як фермери, ні як приватні підприємці. Тому не сплачують жодної копійки ні до бюджету, ні на соціальний розвиток села ще й стоять на біржах як безробітні. І в них з готівкою немає проблем, бо тільки нею й працюють.

 

Микола Васильович: Саме держава недолугою політикою в аграрній галузі заганяє фермера в «тінь». А в «тінь» іти не хочеться, бо це завжди ризик. Коли був молодим, то, зізнаюся, ризикував, хімічив. А коли «обріс жирком», то не хочеться втрачати те, що надбав за життя, хочеться передати  дітям і внукам, щоб вони його примножили. Психологія змінилася, мабуть, стала «куркульською», спрацьовує інстинкт самозбереження, є бажання мати більше й працювати тільки «по-білому». Втім, за нині створених владою умов це аж ніяк не виходить. От і змушений списувати частину збіжжя як зіпсоване, тим часом продаючи його за готівку перекупникам, які платять на 25-30% менше, ніж якби продав по перерахунку й отримав ПДВ. Можете провести експеримент: дайте оголошення  про продаж зерна. Дзвінків буде багато, але 9 з 10 запропонують мізерну ціну за готівку. Я рік горбатився, щоб виростити кілька вантажівок зерна, а посередники ті ж гроші заробляють за кілька днів. От і виходить, що у фермера врожайність мінімальна, а у агрохолдингів та трейдерів-експортерів вона захмарна, бо вони за безцінь скуплене показують, як вирощене в себе. Ще й отримують відшкодування експортного ПДВ! Тому фермери й кажуть: краще втратити в ціні, зате мати живі гроші. До 2016 року я платив фіксовану суму з 1 гектара. І це було добре! Хіба держава не могла б для дрібних і середніх фермерів встановити фіксовану ставку земельного податку з гектара? Наскільки б спростилася бухгалтерія й ніхто нічого б у «тінь» не ховав!

 

Володимир Олексійович: Намагаюся працювати «по-білому», наскільки  це можливо. Адже якщо продав пшениці на 100000 грн. і на таку ж суму купив добрив, насіння, пально-мастильних матеріалів, основних засобів, то не сплачуєш державі 20% ПДВ. Щоправда, не так легко балансувати на межі податкового кредиту, і 15 число місяця – то нервове напруження, бо це дата сплати ПДВ. Важче стало платити підвищену зарплату, бо працівник з 3200 грн. на руки отримує тільки 2500, а роботодавцю така зарплата обходиться в 4000 грн. Тому зарплатню взимку й влітку показую одну й ту ж, хоч влітку вона насправді вища. Шкода, що скасували спецрежим ПДВ, бо завдяки йому піднялося сільське господарство.

 

Віктор Анатолійович: Не хочуть фермери йти в «тінь», але держава їх сама туди виштовхує зі страшною силою. Недарма АФЗУ висловила недовіру першому заступнику міністра агрополітики та продовольства Максиму Мартинюку, котрий курирує земельні питання, а нині ще й виконує обов’язки міністра. Неврахована готівка потрібна фермерам, зокрема, й на хабарі, а рядка «хабар» у «білій» бухгалтерії немає. Приміром, закінчився договір оренди. Подаєш документи на його продовження до обласного Держгеокдастру, а звідти – відмова, немотивована, безграмотна. Та нічого не вдієш! І доки фермер не дасть «на лапу» чиновникам згідно з таксою ($290-300 за гектар), не бачити йому пролонгації договору, як свині неба. А доки продовжуєш обробляти землю, чекаючи на продовження договору, тут як тут податківці, поліцейські, прокурори. Знову питання «вирішується» тільки через хабар. Якщо реалізуєш продукцію на ринку, то змушений класти на банківський рахунок далеко не всю вторговану готівку.  Адже як тільки гроші впали на рахунок, одразу ж маєш сплатити з них 15%. Якщо з рахунку зняв готівку, то з неї мусиш сплатити податок 18%. Дякувати Яценюку й Порошенку! А готівка в діяльності фермерського господарства потрібна чи не щодня. До того ж фіскальною службою нерідко блокуються податкові накладні (трапляється – безпідставно) і бізнес просто зупиняється. Та хіба це бентежить когось у владі?! Таке враження, що поставлене завдання – малих фермерів якщо не знищити, то так придушити, щоб їм було не до політики...  

 

Володимир Олександрович: До скасування спецрежиму ПДВ працював «по-білому». А тепер змушений «по-сірому» - 80:20%. І в «тінь» фермер іде не з власної волі, а через непосильне оподаткування. Спасибі «кролику», який хотів бюджет наповнити: і бюджету не помогло, і нам гірше стало. Якщо владоможці мають хоч трохи смальцю в голові, то повинні повернути аграріям спецрежим ПДВ.

 

Тамара Іванівна: Фермери нехороші, бо в «тінь» ховаються?! А держава хіба чесно чинить з тими, хто важкою працею створює матеріальні блага?! Хіба зробила нормальні податки? Олігархи-мільярдери отримують сотні мільйонів дотацій від держави, а з дрібного фермера знімають останні штани. Особливо страждають ті, хто не має власних зерносховищ та сушарок. За сушку й провіювання зерна на елеваторах, що належать латифундистам, обманюють на завищенні вологості і за послуги правлять непомірну ціну. Тому залишати там на зберігання до весни, коли ціни на збіжжя трохи піднімаються, немає ніякого економічного резону: комірне з’їсть усе. Наш знайомий отак необачно здав вирощене з думкою про прибуток, то  навесні він не тільки весь свій урожай віддав за зберігання, а ще й винен залишився. Як у тій приказці: кінчай, батьку, торгувати, бо вже нема чим решту давати. Та все стає зрозумілим, коли бачиш, на яких машинах возить свої дорогоцінні тіла керівництво елеватора.   

 

Леся Михайлівна: І раніше ховали, але не в таких розмірах, як зараз. По нашому господарству співвідношення «білої» та «чорної» бухгалтерії тепер десь 90:10%. Доводиться зменшувати врожайність, валовий збір, преміальні працівникам. Держава сама штовхає у «тінь» непосильним оподаткуванням, забюрократизованістю, зацентралізованістю. Наприклад, можна для господарства закуповувати й відносити на валові витрати ручку, але не можна скотч, який теж потрібен, погодьтеся. Не можна заправляти ВАЗ-2109 бензином А-95, бо за технічними характеристиками в таку автівку треба заливати А-92, хоч на 95-му вона краще тягне, бо всім відомо, як «бодяжать» на АЗС. І таких обмежень – на кожному кроці. Хоча коли я працювала в державних органах, то стикалася з непоодинокими фактами самозахоплення землі фермерами. Наприклад, взяв в оренду землі як сіножаті, а сам розорав і посіяв соняшник, ніде у звітах не показуючи ні площі, ні культуру. Все село знало, хто цей порущник, але міліція відповіла, що не вдалося встановити, хто ж то зорав і посіяв. Певно, фермер відкупився за хабар. Трапляється, що розорюють пойми річок, захисну зону ставків і озер. Якщо вже держава не надає малим і середнім сільгосппвикоробникам дотацій, як у Європі, то нехай би поставила всіх у рівні умови, запровадивши податки від сталих величин, скажімо, від площі земельної ділянки...

 

Іван Якимович: На 25-му році незалежності Україні Яценюк і компанія загнали фермера в «тінь». Спецрежим ПДВ був бюджетом розвитку для фермерськогоо господарства. Тепер же з кожної одиниці продукції фермер змушений платити ПДВ. Це при тому, що сільське господарство – це сезонне виробництво, як правило, фермер не має переробки й експорту. І тому змушений продавати вирощене контрагентам за цінами, що ледве покривають затрати. Думаю, що малому фермерству влада спеціально створює такі умови напредодні продажу землі, щоб придбати конкурентів. Щоб дрібних фермерів підім’яли крупніші, а тих – латифундисти. Це вже й зараз відбувається масштабно, коли великі агрофірми  переманюють власників паїв від фермерів, бо фермери, звісно, не завжди можуть платити 10-12% за пай від його грошової оцінки. Спостерігаю, що в суспільстві спеціально культивується така громадська думка, буцім фермери – це куркулі, глитаї, обманюють державу, тому їх треба на гачок або загнати за можайські гори...     

 

Людмила Стельмах (Кучеренко),

президент Полтавського медіаклубу 

 

Новини від блогерів