І все б нічого, якби згадана вище організація не зробила публічну офіційну заяву стосовно своєї співпраці з мером Наконечним. 

З тексту заяви випливає, що Наконечний жодним чином не може вважатися парамедиком, бо його жодного разу дана організація не залучала як парамедика, окрім того організація спростувала ряд розповідей з інтерв′ю мера. Було спростовано:  

1 О. Наконечний не має жодного відношення до організації та її проектів.

2 О. Наконечний не має жодного права виступати від імені організації, а тим паче навчати когось будь чому в сфері медицини.

3 О. Наконечний не має права отримувати статус АТОшника за співпрацю з даною організацією.

4 О. Наконечний не є парамедиком.

5 О. Наконечний нікого не рятував на фронті.

6 що в організації не має професійних медиків.

7 що функції лікарів та парамедиків різні.

8 що на лінію обстрілу парамедики не їздять.

А також було спростовано інші слова мера Наконечного.

В підсумку організація зауважила, що мала не приємний досвід співпраці з Наконечним, і що окрім репутаційних втрат та неприємностей нічого корисного від нього не отримала.

Виходить, що всі розповіді мера про героїчні подвиги його на фронті не більше ніж вигадка!

Але чому мер вдався до вигадок стосовно своєї волонтерської діяльності? Відповідь проста і очевидна – статус АТОшника та пільги з ним пов′язані. Доречі свої 5000 грн мер уже отримав, як і годиться АТОшнику…  

А ще слава героя та піар на крові, цим часто в різні часи грішили всілякі пройдисвіти!  

Відомий полтавський правозахисник, а в минулому кадровий військовий Василь Ковальчук у своєму фейсбуці написав, щось подібне. 

Далі буде…

Ілля Василенко, журналіст.