Один з таких сумнівних діячів Олег Бобошко, що внесений в базу сайту «Миротворець», і ліпший посіпака екс мера Петра Світлика по всім ознакам в соцмережах ймовірно перебуває в Грузії. Адже фото з грузинськими друзями з’являються на його сторінці 13 лютого, за десять днів до віроломного нападу Росії на Україну, де зараз цей вірний Світлику та російським спонсорам посіпака не відомо.  

 https://myrotvorets.center/criminal/boboshko-oleg-ivanovich/?fbclid=IwAR2_HdJpDhA2uXUVuHSbjcm8V3x_iCO12q7PTCaj0vI12PkV9YdXzDE8Znw 

До сьогодні також не відомо чим насправді займався О. Бобошко в міськраді і яка справжня причина була його призначення та звільнення. Адже всі документи про його прийом на посаду, а також про його діяльність на посаді відсутні, або знищені в час керівництва громадою Петром Світликом, що дає підстави вважати, що його робота в апараті виконкому була спецоперація не українських спецслужб!  

Після свого звільнення Бобошко раптом опинився в рядах проросійських рухах антивакцинаторів. Як стало відомо , що в плани Російського керівництва входило розхитування ситуації в Україні саме за допомогою антивакцинаторських мітингів, які, як встановило СБУ , фінансувалися РФ.  

Після страшних звірств в Бучі та передмісті Києва, стало відомо громадськості, що люди які пережили всі ці жахи, розповідають про те, що російські спецзагони розшукували конкретні категорії жителів міст, як приклад це АТОшники, мисливці, громадські діячі, колишні міські голови та їх заступники, місцеві депутати, підприємці, вчителі, вихователі дитсадків, журналісти та інші. Як виявилося списки цих людей були надруковані кимось з місцевих і передані в РФ за півроку до вторгнення, і всі дані про осіб були актуальними! Саме ці категорії людей російські окупанти вважають найнебезпечнішими для себе! 

В списках містилися повні персональні дані цих категорій осіб! Виникає питання, хто міг знати персональні дані різних груп людей? Запитань більше ніж відповідей. А якщо припустити, чи можуть в Карлівській громаді існувати подібні розстрільні списки, і хто їх складав ще до вторгнення?! Коло осіб які могли це зробити дуже вузьке і ці люди працювали у відповідних органах місцевого самоврядування. А враховуючи, що останнім при владі був Світлик зі своєю свитою та пропагандиською ботофермою, які переслідували всіх неугодних, в тому числі журналіста. То імовірність складання розстрільних списків його командою надто висока! А отже, роботи для СБУ вистачить! 

Доречі з початком вторгнення Росії стало відомо, що всі сирени на території міста виведені з ладу, хоча були справні з 2006 і до 2015 року, адже не одноразово перевірялися на справність. Після приходу до влади у 2015 році на посаду міського голови Олександра Наконечного, якого привів Петро Світлик, як «подовжувача своїх рук» стан системи сповіщення не відомий, адже сирени перестали перевірятися на справність. Це в час, коли повним ходом йшла війна Росії проти України на сході! 

А в час правління Світлика на їх обслуговування чи взагалі на якісь дії в сфері оборони громади не було виділено ні коштів, ні уваги з боку міського керівництва! Саме в цей час були виведена система сповіщення жителів громади! Навмисно чи ні, питання залишається відкритим. 

Як бачимо багато збігів і можливих загроз в сфері безпеки громади ми маємо на сьогодні, і на запитання до нинішнього депутата міськради Світлика про справжню діяльність загадкового персонажа Бобошка , екс мер відмовляється про це говорити!

А даремно, адже саме Світлик може знати чим насправді займався цей посіпака ворожої країни на посаді спеціаліста з благоустрою, який мав робоче місце в одному кабінеті з начальником відділу контролю та корупціонеркою і давньою соратницею Світлика Людмилою Мильковою! Через її руки проходила вся документація міської громади, а це значить і персональні дані. З урахуванням того, що в цей же період Світлик та Милькова уже були під слідством за системне переслідування журналіста з використанням владних повноважень, то імовірність їх диверсійної роботи проти громади величезна! На їх діяльність просто необхідно звернути свою увагу СБУ!

Ілля Василенко, журналіст.