В продовженні теми про Велику княгиню Олену Павлівну Романову. Більш детально тут
http://grani-chasu.info/analityka/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D
і тут http://grani-chasu.info/analityka/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BD%20%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%BE
В 1847 році в Петербург з Російсько-Кавказької війни повернувся відомий хірург Микола Пирогов. Зовсім недавно він зробив прорив в медицині - він вперше застосував перев'язку бинтами, просоченими крохмалем. Крохмальна перев'язка виявилася зручнішою та міцнішою за накладення лубків, які застосовували до того.
Тут, в аулі Салти, вперше в історії медицини почав оперувати поранених з етеровим знеболенням в польових умовах. Загалом провів близько 10000 операцій під етеровим наркозом.
Пирогова викликає до себе військовий міністр Чернишов, лікар чекає нагород, а отримує догану. Причиною став розстебнутий ґудзик на мундирі. Міністр кричить так, що у хірурга стався істеричний напад зі сльозами і риданням.
Після цього Пирогов вирішив подати у відставку і назавжди покинути Російську імперію. Чутка про цей випадок дійшла до Великої княгині Олени Павлівни Романової, невістки імператора. Княгиня не була знайома з хірургом особисто, але вирішила запросити його до себе в Михайлівський палац. В розмові з княгинею Пирогов заспокоївся і вирішив не йти у відставку і продовжувати свою лікарську практику. Олена Павлівна справила велике враження на хірурга своєю допитливістю і вниканням в дрібниці лікарських справ. Вона бере під особисту опіку відомого лікаря, і захищає його від міністрів-самодурів та заздрісників.
Через 6 років потому, в 1853 році розпочалася Кримська війна, що тривала до 1856 року, і скінчилася поразкою Російської імперії. Цю війну Пирогов назвав «травматичною епідемією» і звернувся до керівництва з проханням відправити його на фронт. Але відповіді не було, тоді Пирогов написав листа Олені Павлівні, і його прохання негайно задовольнили. Перед від′їздом, Велика княгиня запрошує його до себе, і просить його підтримати її ініціативу створення військової громади сестер милосердя. Пирогов ідею підтримав і було вирішено створити перев′язувальні пункти і пересувні лазарети. Цю ідею не схвалював імператор Микола І, його шокувала думка про присутність жінок у військових таборах, але під енергійним натиском невістки, він погодився.
У скромному дерев′яному флігелі Калінкинського госпіталю починала свою діяльність знаменита згодом громада сестер милосердя, названа Оленою Павлівною Хрестовоздвиженською. Ідея створення громади, яка б надавала медичну допомогу пораненим бійцям у війні належала саме їй.
Головна турбота Великої княгині полягала в тому, щоб дати громаді той високорелігійний характер, який, надихаючи сестер, гартував би їх для боротьби з усіма фізичними і моральними стражданнями. Для хреста, який потрібно було носити сестрам, Велика княгиня обрала андріївську стрічку. На хресті були написи : «Візьміть ярмо моє на себе» і «Ти, Боже, фортеця моя».
Свій вибір Олена Павлівна пояснила так: «Тільки в смиренному терпінні міцність і силу отримуємо ми від Бога».
Далі буде…
Ілля Василенко, журналіст.