Щодо землеробства, то найродючіші в світі карлівські чорноземи використовувалися вкрай неефективно. Під ріллю було виділено 7633 десятин, не рахуючи землі наданої кріпакам на власні потреби. У власності маєтку для обробітку цього наділу не було навіть найелементарніших сільськогосподарських знарядь та волів — основної тяглової сили, то ж поміщик змушений був послуговуватися занехаяними селянськими, яких однак не вистачало. 

На фото карта Карлівки 1817 року. 

Після купівлі маєтку його управляючим залишився М. І. Арандаренко, але не впоравшись з керуванням, у квітні 1851 року попросив відставки. Новим управителем став барон Костянтин Євстафійович Енгельгардт (представник старовинного шляхетного роду, з якого теж походив Павло Васильович Енгельгардт , поміщик Тараса Шевченка). З цього моменту розпочинається розквіт маєтку. 

В другій половині 19 століття Карлівський маєток перетворюється на справжню перлину Полтавської губернії, над його розквітом працювали найкращі тогочасні фахівці з різних галузей, втілюючи найпрогресивніші технології того часу. Особисто Енгельгардтом у європейських столицях були закуплені найсучасніші парові машини. У 1860 році було засноване базове підприємство маєтку, ремонтно-механічні майстерні, нині це найстаріший на Полтавщині та один з найстаріших на Лівобережній Україні Карлівський машинобудівний завод. В 1862 році запрацювало винокурне виробництво (спиртовий завод) продукція якого згодом визнана найкращою в Європі. Потужності заводу не поступалися аналогічним в усій імперії. В 1866 році в Карлівці почав діяти єдиний в Полтавській губернії крохмальний завод. Його унікальність в тому, що крохмаль виробляли не тільки з картоплі, а й з пшениці. Це був єдиний в імперії завод з такими технологіями. До того ж карлівський пшеничний крохмаль вищого гатунку не поступався англійському, який вважався найкращим в Європі. 

Крім того в 1855 році запрацював крупчастий паровий млин. Та багато інших здобутків на шляху до розквіту маєтку було зроблено. Маєток розвивався не тільки економічно, але освітньо , адже Олена Романова славилася підтримкою освіти, впровадженню нових методів навчання, благодійністю, покровительством науковцям. 

Велика княгиня не жаліла коштів, ані сил для підтримки освіти, адже знала, що освіта широких мас населення в майбутньому дасть свої плоди. Відомо, що у 1861 році на теренах Карлівського маєтку за підтримки Великої княгині діяли приходські училища: Карлівське, Варварівське, Федорівське та Кирилівське. Вона постійно жертвувала кошти на освіту, медицину, власним коштом утримувала школи, бібліотеки. 8 вересня 1869 року в Карлівці Олена Павлівна заснувала перше жіноче початкове училище, запросивши на посаду завідуючої відомого педагога, вчителя Московського дитячого сирітського притулку Анастасію Іванівну Живарєву. У 1871 році стараннями власниці маєтку заснована перша на Карлівщині публічна бібліотека. На кошти княгині в маєтку утримувалися економічна лікарня, аптека, ветлікар. 

З метою підготовки професійних кадрів в сфері сільського господарства підтримала створення у 1865 році Полтавського сільськогосподарського товариства, де їй було надано звання першого почесного члена товариства (в майбутньому товариство стане Полтавською державною сільськогосподарською академією). 

На підприємствах маєтку керівниками були німецькі фахівці, які не тільки керували ними, а й навчали робітників працювати за новими технологіями. 

Всі ці успіхи потребували не тільки ефективних управлінських кроків, а й нової суспільної моделі ведення економіки та нових суспільних відносин. 

Аналізуючи стан свого маєтку Олена Романова бачила його не ефективність та відсталість, і в першу чергу тим, що в його основі була кріпацька праця. 

Тому було прийнято рішення розпочати не на словах, а на ділі, підготовку до скасування кріпацтва, адже в Європі на той час уже цього явища не було. Навіть на українських землях, що були під владою Австро-Угорської імперії кріпосне право відмінили 1848 року. 

Будучи знайомою з графом Павлом Кисельовим, виступала провідником його ідей полегшення стану кріпаків для імператора Олександра II. За рекомендацією графа Кисельова зблизилася з Миколою Мілютіним, який став її близьким другом і однодумцем.

Далі буде…

Ілля Василенко, журналіст.