«Чорні воронки», доноси, підлабузництво, не здорова конкуренція і заздрість до тих, хто мав трохи кращі умови побуту, саме такі люди часто ставали жертвами доносів. Не кажучи про тих, хто мав відмінну думку від політики партії та уряду, або був більш освіченим за інших.  

Прийнято говорити, що не можна судити людей, які жили у той нещадний час. Але сьогодні ви можете озирнутися і побачити, як за часів, коли в Україні нікого не ставлять до стінки і не змушують брехати, і прислужувати, наші сучасники роблять це з безсумнівним задоволенням – тільки б це оплачувалося грошима і посадами. Зазвичай готовність пожертвувати державними інтересами і національною честю заради швидкої вигоди пояснюється довгою й наполегливою роботою Російської імперії і Радянського Союзу. Але коли зараз я спостерігаю за «слугами народу» на 30-му році незалежності, після скількох перипетій, революцій, гіркого досвіду, я починаю думати, що справа не тільки у цьому.  

Те, що почало відбуватися після місцевих виборів 2020 року у місті Карлівка Полтавського району - свідоцтво справжньої моральної деградації людей, які знаходяться при владі. Це ж стосується і аналогічних міст по всій країні. Моральна деградація - це і є вирок українському суспільству після місцевих виборів 2020 року. Саме створення громад стало лакмусовим папірцем, і показало не готовність суспільства відповідати за власний вибір. 

Як приклад нещодавній скандал з чиновником Карлівської міської ради, керівником відділу контролю виконкому Людмилою Мильковою. 

Я раніше про неї писав в контексті того, що вона проходить в кримінальному провадженні за переслідування мене як журналіста і є учасницею злочинного угрупування, яке очолював тодішній мер Петро Світлик. Також в публікації про ОПГ мера я писав, про ботоферму яку вона очолює на базі виконкому ради і діє ця ферма за бюджетні кошти. 

А історія має своє продовження. Нещодавно в одній з груп у соцмережі Людмила Милькова написала образливий коментар на кількох депутатів міської ради та мене як журналіста. Лише за те, що депутати приймали участь в акції за включення опалення для міста. Ну, а я не догодив чиновниці тим, що висвітлював цю тему як журналіст. Звісно цей коментар суперечить здоровому глузду, але ботоферма діє всупереч моралі та здоровому глузду, навіть інтересам громади. 

Дивує інше, те що мера давно відправили у відставку, а ботоферма не припинила своєї діяльності, і досі працює на інтереси П. Світлика! І це все за кошти громади! 

Чому трапився цей скандал? Все дуже просто – Л. Милькова писала коментар від себе, але думала, що пише від свого бота. Бо сторінку забула переключити зі своєї на бота, тому і видала коментар від себе. Через деякий час вона це помітила і коментар видалила, і написала його знову, але від імені бота. 

Але уважні читачі помітили цю підміну і це стало публічним. На цю тему першим написав депутат міської ради, який впізнав себе у коментарі чиновниці Михайло Кобченко. На своїй сторінці у соцмережі він написав про ботоферму, і порадив чиновниці краще виконувати свою роботу. 

Під постом депутата почали писати обурені користувачі, які вимагали відставки Милькової. З власних джерел відомо, що Милькова прийшовши на роботу на наступний день запевняла керівництво, що вона нічого не писала, і що її сторінку зламали та просила її не звільняти з роботи. 

Через деякий час вона в тій самій групі написала пост і прокоментувала цю ситуацію. Написала, що вона не проти самого коментаря, але писала його не вона, бо знає, що за такі коментарі її можуть звільнити. 

Як бачимо, чиновниця не вбачає нічого поганого в тому, щоб ображати депутатів, насміхатися над тим, що люди страждають без опалення, що ображати журналістів це те саме, що ображати людей міста в якому ти за бюджетні кошти працюєш! 

По факту, між рядками читається, що такі коментарі вона все таки пише, але від імені ботів. А за день, до цього вона уже намагалася чинити тиск на мене як потерпілого у кримінальному провадженні, з метою примусити мене забрати заяву з поліції, щоб провадження закрили стосовно всіх фігурантів справи! 

Сподіваюся доля горе-чиновниці буде вирішена в найближчому майбутньому і вона заслужено залишить посаду.  

Наступний персонаж на політичному небосхилі місцевих виборів який входить в злочинне угрупування екс мера П. Світлика, підприємець, що заготовляє і продає дрова Руслан Сенич. 

Він тихенько під номером 10 причаївся у виборчому списку партії «Довіра». Розповідає людям про те, що він не байдужий житель громади день і ніч працює на громаду, а погані депутати та журналіст розповідають про його злочини. 

Він є головним виконавцем замовлення екс мера П. Світлика по моєму безпосередньому переслідуванню. На його совісті ряд вчинених зухвалих злочинів проти мене як журналіста. Він так само як Світлик та Милькова проходить разом зі своєю бригадою робітників фігурантом кримінального провадження. Всім їм загрожують реальні тюремні строки. 

(Фото з інтернету, як приклад громадського обурення діяльністю Р. Сенича.)

Але замість того, щоб йти на примирення і відшкодування збитків, завданих моїй родині, ці особи продовжують вести себе зухвало, та ще намагаються тиснути на мене, з метою закрити справу.  

Саме для цих цілей їм потрібні депутатські мандати, щоб уникнути кримінальної відповідальності і не опинитися на лаві підсудних.  

А Р. Сеничу потрібен мандат депутата (який він до речі не отримав на минулих виборах йшовши від партії «Сила і честь», яку він успішно покинув заради не законної вирубки дерев на території громади за «відкати» та вірність тодішньому меру П. Світлику) для того, щоб відчувати себе владою, ну і звісно вийти на більш вищий рівень грабунку громади. Не виключено, що П. Світлик пообіцяв Р. Сеничу посаду в сфері комунальних послуг.  

В список Р.Сенича привів Олександр Симоненко, колишній голова Попівської сільради, який програв минулі вибори мера і ходив на поклони до Світлика щоб той запропонував його старостою Попівки.  

До цього вони з Р. Сеничем та його соратником і колишнім інспектором з благоустрою виконкому О. Бобошком були в прохідній частині виборчого списку партії С. Капліна. Але там стався конфлікт і їх всіх з списку виключили. Після цього всі, крім О. Бобошка опинилися в «Довірі». 

Окрім цього в партійній пресі публікується нібито рейтинги всіх партій, що йдуть на вибори. Перевіривши організацію, яка робила соцопитування, і виявилося, що її не існує! А один з кандидатів «Довіри» на правах анонімності сказав, що ніхто не проводив соцопитування, а було соцопитування у соцмережі на сторінці Олега Бобошка, соратника Р.Сенича, і за цими нібито результатами були надруковані дані результати! 

Таку саму маніпуляцію на виборах мера у 2015 році застосовував О. Наконечний йдучи на міського голову. Його тоді активно вів П. Світлик, як свого «подовжувача рук» які мали залазити у міський бюджет! Саме так і сталося тоді. 

Тому гадати не приходиться з ким коаліцію створить «Довіра» в майбутній раді, хоча вона цього і сама не приховує, як видно з їхньої преси, це партія «Батьківщина», другим номером якої йде той самий П. Світлик! 

Багато хто з людей говорять, що стає моторошно від того, коли бачиш виборчі списки. На цих виборах вони в рази гірші за попередні.

Хочеться запитати партії «Батьківщина» та «Довіра» чому вони допустили таких кандидатів собі у виборчі списки? І відразу приходить відповідь - словами класика – «А братія мовчить собі, Витріщивши очі! Як ягнята; «Нехай,— каже,— Може, так і треба». Так і треба! Бо немає Господа на небі!» 

Як бачимо, що в них не має нічого людського та святого, мені здається що й самого Бога вони давно вже прокляли! 

Тому йдучи на виборчі дільниці подумайте за кого віддаєте свої голоси, щоб потім не жити наступні п’ять років у ганьбі. 

Більш детально про ОПГ Світлика, Милькової та Сенича тут  http://grani-chasu.info/analityka/%D0%AF%D0%9A%20%D

P.S. Прикметно, що після відставки П. Світлика, Р. Сенич перестав так активно пиляти та продавати дрова. А все тому, що більше нікому покривати варварську вирубку лісосмуг та садків у людей! 

З продажу дров Сенич жодної копійки не заплатив податків у бюджет! Весь його бізнес тримався лише на крадіжках дерев, тому називати його підприємцем аморально!

Ілля Василенко, журналіст.