У 2016 році після закриття другого корпусу школи №1 (відома як 2-га школа, бо колись була самостійною до 2002 року), розпочалася боротьба за приміщення, а точніше за чималу земельну ділянку в самому центрі міста Карлівка Полтавської області.
А боротьба розпочалася між Карлівською районною радою та Карлівською міською радою в особі їх голів Петра Світлика та Олександра Наконечного відповідно. Колись вони були однією політичною командою на місцевих виборах 2015 року, а потім щось не поділили (подейкують, що мер забажав велику суму відкату з продажу вугільного складу місцевому олігарху з їхньої ж команди, бо той займався реалізацією вугілля привезених з окупованих територій. Справа була ще до відомої торгівельної блокади ), але таку інформацію офіційно звичайно ніхто ж не оприлюднить, бо хто ж захоче назвати імена всіх учасників корупційної схеми включно з відомими ДНРівськими бойовиками, такими як Моторола…
Якби там не було, але факт неприязних стосунків між двома очільниками залишається фактом. Як приклад пости у соцмережах з обох сторін.
Це пост в соцмережах мера Олександра Наконечного
Це пост в соцмережах першого заступника мера Сергія Тарасовського
Пост в соцмережі керівника районної партійної організації ВО «Свобода» Миколи Ніколаєнка, а під постом коментарі фейкової особи , яка є адміністратором спільноти «Типова Карлівка» Пітера Клауса. Ця спільнота яскраво та активно піарить Петра Світлика і називається в народі «зливний бачок».
В такому ж дусі і точилася боротьба за приміщення школи, Світлик хотів там спочатку відновити 2-й корпус школи № 1, а потім і взагалі запропонував відкрити в приміщенні басейн для дітей, попередньо провести капітальний ремонт.
Злі язики тоді говорили, що Світлик збирається проводити ремонт приміщення через фірму свого однопартійця і депутата обласної ради Ігора Горжія, який по області вже проводив ремонт в подібних школах і за що мав проблеми з якістю тих ремонтів ( https://poltava.to/news/53675/
https://poltava.to/news/50837/
https://poltava.to/news/50819/
https://poltava.to/news/50561/ ).
А Наконечний в свою чергу просив райраду передати школу на баланс міста. Зі слів самого мера він планував використовувати приміщення для цільового призначення, тобто школи.
Тож в ході такої от боротьби Карлівська районна рада передала на баланс управління майном Карлівської райради згадане приміщення школи. Яке раніше перебувало на балансі районного відділу освіти.
Міська рада у відповідь приймає рішення про будівництво церкви на базі приміщення колишньої школи № 2! Мотивуючи це тим, що земельна ділянка під школою належить міській раді. В райраді відразу заговорили про перевищення повноважень міської ради, бо це комунальна власність районної ради.
А побудувати на місці згаданої школи православну церкву, ця ідея належала меру, і він її активно просував, навіть священників залучав до своїх політичних ігор. Але коли боротьба загострилася вже настільки, що стало очевидним, що мерія не зможе реалізувати свої плани по будівництву церкви, за міські доречі кошти, будівлі школи майже не стало… Вона частково згоріла рано вранці в суботу о 7-20 год 9 березня 2019 року!
Пожежа виникла на покрівлі будівлі, на загальній площі близько 300 м².
Рятувальникам повідомили про пожежу у занедбаній будівлі колишньої школи № 2, що на вул. Успенській у Карлівці.
На місці події, вогнеборці з’ясували, що пожежа виникла на покрівлі будівлі. Будівля двохповерхова, розміром 60×20м, не експлуатується з 2016 року. Про це повідомили в управлінні ДСНС у Полтавській області.
Наразі пожежа ліквідована.
До гасіння пожежі залучили 7 одиниць техніки та 50 чоловік пожежної охорони.
Чому відразу не вдалося приборкати пожежу? Бо одна місцева пожежна бригада не могла впоратися з вогнем і було залучено з сусіднього Машівського району, ще кілька пожежних бригад. Окрім того епіцентр загорання був не один. Отже це умисний підпал.
Хто і чому підпалив школу, залишається загадкою… Можливо слід шукати відповіді у політичній боротьбі, особливо серед тих хто її програв…
П.С. Дуже хочеться згадати відому пісню - Марионетки
(Машина времени)
Лица стерты, краски тусклы,
То ли люди, то ли куклы.
Взгляд похож на взгляд,
А день - на день.
Я устал и отдыхая
В балаган вас приглашаю,
Где куклы так похожи на людей….
Ілля Василенко, політичний журналіст, автор журналістських розслідувань, член "Полтавського обласного медіа-клубу".