На початку 1990-х років послідовники Фалуньгун отримували численні державні нагороди за повернення в суспільство доброчинців, що допомагають у боротьбі зі злочинністю, за фізичне і духовне оздоровлення нації тощо. За підтримки Комуністичної партії Китаю (КПК) оздоровча гімнастика поширилася по всіх теренах держави.

Але в 1994 році, за свідченнями самих послідовників, КПК запропонували лідерам Фалуньгун заробляти на цьому гроші. Основоположники Фалуньгун відмовились від такої пропозиції, мотивуючи це тим, що даний напрям має працювати на фізичне і духовне оздоровлення нації безкоштовно. Після цього КПК навісила на послідовників гімнастики Фалуньгун ярлик «ворогів народу» і розпочала масові репресії проти 100 мільйонів людей, які практикували цей оздоровчий напрям. Репресії проти практикуючих Фалуньгун тривають і дотепер.

Тікати з дому і переховуватися від політичних переслідувань мусило більше 100 мільйонів людей, оскільки в багатьох практикуючих Фалуньгун були сім’ї, які теж підпадали і зараз підпадають під ярлик «ворогів народу».

Також існує версія, що Комуністична партія Китаю почала репресії проти практикуючих Фалуньгун через те, що послідовники цього напряму є впевненішими у собі за інших людей, і можливо, менше покладатимуться на партію, і мало того, людьми з високим рівнем духовності буде значно складніше керувати, що підриватиме міцність позицій компартії.

За цей період репресій 41,5 тисяч практикуючих було розібрано на органи, які через урядові сайти Китаю продавалися закордон, зокрема в США. Тисячі людей було закатовано різними методами, зокрема, на електричних стільцях, більше ста тисяч відправлено до трудових таборів, частина з яких перебуває там по сьогоднішній день, сотні тисяч відбувають покарання у тюрмах.

В країнах Європи та США Фалуньгун не забороняється. Так, гімнастика навчає терплячості в щоденному житті, що є частиною доктрин буддизму, але разом з тим,  терплячості навчає і християнство та інші, визнані світовою спільнотою, релігійні вчення. Фалуньгун не використовує жодних догматичних вчень, ритуалів, грошових внесків і не зобов’язує людину займатись цим напрямом гімнастики постійно.

В Україні теж є послідовники Фалуньгун і біженці, які змушені шукати собі політичного притулку на території інших держав.

Декілька днів тому до редакції «Справжньої варти» звернувся син заарештованої Лі Юйшу і передав російськомовний переклад листа своєї матері, у якому вона описує ті катування, які вчинялися над нею та іншими практикуючими Фалуньгун у Хей Лунцзянській жіночій в’язниці.

Лі Юйшу 1950 року народження є однією з 100 мільйонів практикуючих Фалуньгун. Їй присудили 1 рік трудових таборів і 12 років тюремного ув’язнення.

«Коли ми випробували всі методи захисту за допомогою законів і зрозуміли, що закон у диктаторському режимі простій людині нічим не допомагає, ми вирішили підтримати віру у справедливість своїм шляхом – оголосили голодування. Я почала голодування 2 серпня 2004 року. Через це нас дуже катували. Нас заковували в наручники, інколи, навіть підвішували в такому стані. З 5.00 ранку до 20.00 вечора ми стояли заковані в наручниках. Часто нас змушували стояти в наручниках в ночі на сирій землі. Кістка моєї лівої руки була дуже пошкоджена, але все одно мене заковували в наручники. Біль був дуже сильним. Також мені вводили невідомі ліки», - пише Лі Юйшу.

У листі потерпілої Лі Юйшу також зазначено, що всі ці катування над практикуючими Фалуньгун здійснюють інші в’язні, які за це отримують додаткову винагороду, зокрема, добавки до харчів. Крім того, заарештованим, які відбувають покарання за різні злочини (вбивста, продаж наркотиків тощо) наказують займатись «перевихованням» практикуючих Фалуньгун, погрожуючи їм за відмову від такого доручення направленням до інших в’язниць, де відбувати покарання буде значно важче.

«3 грудня 2004 року мене били об ліжко, нахиляючи до землі, але я все одно продовжувала робити вправи гімнастики Фалуньгун. Щоденні побої тривали до 9 грудня. Потім вони стомилися мене бити і зв’язали мотузками. З обідньої години до 18.00 вечора я була в такому стані.

Під час насильницького годування злочинці сиділи на мені, щипали мій ніс, виламували зуби, заливали їжу в горло… Аби я не могла блювати, вони закрили мій рот полотенцем так, що я майже не могла дихати. Все обличчя було в крові. Щодня зі мною так вчиняли два рази.

10 січня 2005 року злочинці тримали мене за волосся, потім всунули трубку. Трубка потрапила в легені. Я блювала з кров’ю. Я їх благала, щоб не знущалися, а одна зі злочинців Чжен Донмей розлючено запитала: «Хіба ти не хочеш померти?». Так тривало протягом трьох днів. Потім ув’язнену, яка мала мене та інших голодуючих катувати, замінили. Для того, щоб ми не блювали, вона заливала настойку з часником, сіллю і перцевим розчином; відкривала наші роти на декілька годин, рот опухав і майже не рухався…

4 лютого 2005 року (через два дні китайський новий рік), мене зачинили в маленькій камері. Камера була дуже холодною і вологою. Декількох практикуючих Фалуньгун зачинили там на декілька місяців. Їх одяг покрився пліснявою, ноги були обмороженими. Мої руки були в наручниках… Потім керівництво в’язниці перевели мене до іншої камери. Мої руки і ноги прикували до спеціального залізного кільця. Було дуже незручно, хотілося спати, але не дозволяли…»

Далі Лі Юйшу описує як її змушували дивитись спеціальні відеозаписи з критикою Фалуньгун, вмикали максимальну гучність і не давали спати.

«З 25 по 31 2005 травня 2005 року мені не дозволяли спати. Вони вставляли зубочистки між віями, тягли мене за вуха, кололи голками, били. Моє обличчя було скривленим. Через декілька років воно відновилося. Ці 7 днів були найжахливішими в моєму житті. Коли згадую про це, моє тіло мимохіть тремтить…»

Лі Юйшу також обливали недоїдками і відчиняли вікно у той період, коли температура повітря сягала 30 градусів морозу, постійно били, вводили невідомі для неї ліки, після чого жінці ставало зле.

Син Лі Юйшу не знає, чи жива його мати зараз чи ні. Але для заарештованих послідовників Фалуньгун дуже важливо, як до комуністичного терору в Китаї ставиться міжнародна спільнота. Тому майже всі публікації у ЗМІ з коментарями читачів перекладаються на китайську мову й надсилаються тим, хто зараз перебуває за ґратами і потерпає від нестерпних політичних тортур.

Зараз у новинах на радіо, телебаченні та друкованих публікаціях нам часто розповідають про те, як добре й успішно розвивається комуністичний Китай. Цю державу ставлять як взірець розвитку, справедливості і правопорядку. Але що ж насправді відбувається в Китаї від нас, українців, ретельно приховують. Шляхом обману нас агітують підтримувати комуністичну партію. І шляхом обману комуністична партія продовжує навішувати ярлики «ворогів народу» сотням тисяч людей. Комуністичний терор продовжує катувати, вбивати, розбирати на органи… І дуже прикро, що представники комуністичної партії є в українському парламенті та інших органах влади.