ЗМІНА ВИБОРЧИХ ПРАВИЛ

 В Україні діє змішана пропорційно-мажоритарна виборча система, ухвалена в 2011р. в інтересах режиму Януковича.

За нею половина депутатів обираються на мажоритарних округах, де перемагають переважно завдяки підкупу виборців та використанню адмінресурсу, половина - за закритими пропорційними списками, місця в яких продаються. Така система - корінь політичної корупції в країні.           

Учасники акції закликають скасувати корумповану виборчу систему Януковича та перейти до пропорційної системи із відкритими регіональними списками (законопроект № 1068-2). Ця система дозволить обирати не лише партію, але й конкретних кандидатів в цій партії, тим самим формуючи список із людей, що мають довіру.

Перехід на пропорційну виборчу систему з відкритими регіональними списками:

•значно ускладнить підкуп виборців;
• зробить купівлю місць в списку безглуздою - ніхто не може гарантувати голоси виборців конкретній персоні;
• знизить прохідний бар’єр до 3%, що дасть шанс малим партіям;

Перехід до пропорційки з відкритими списками передбачений у Коаліційній Угоді, є передвиборчою обіцянкою Президента Порошенка та міжнародним зобов’язанням України. 

СКАСУВАННЯ ДЕПУТАТСЬКОЇ НЕДОТОРКАННОСТІ

Обмеження недоторканності народних депутатів (законопроект № 6773), з одного боку, дозволить притягати їх до кримінальної відповідальності на загальних підставах, з іншого - збереже індемнітет, тобто не дозволить переслідувати парламентарів за наслідками їх політичної позиції та висловлювань.

Питання обмеження або скасування депутатської недоторканності стоїть на порядку денному близько 20 років. Кожна політична сила зазначає про своє бажання реалізувати це завдання, після проходження до Верховної Ради України забуваючи про свої обіцянки.

Протестувальники закликають вище політичне керівництво держави та народних депутатів реалізувати задумане, створивши можливість для притягнення парламентарів до кримінальної відповідальності за злочини.

СТВОРЕННЯ АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Про необхідність створення Антикорупційного суду свідчать десятки справ топ-корупції, які місяцями блокуються в судах по всій країні. Кожна четверта справа по топ-корупціонерам лежить в судах без розглядів, а самі корупціонери в цей час через суди поновлюються на посадах.

За рік від початку судової реформи влада не зробила жодного кроку до створення обіцяного Вищого антикорупційного суду. Замість незалежного суду вони пропонують створити палати в нереформованих судах та зі старих суддів.

Натомість, протестувальники закликають створити незалежний суд для розгляду справ топ-корупції, в якому антикорупційних суддів обиратимуть за участі громадськості та міжнародних партнерів України.

Організаторами акції є : громадські організації та рухи - Автомайдан,  Антикорупційний Штаб,  Чесно, Ініціатива Реальних Дій, Центр Протидії Корупції, Реанімаційний Пакет Реформ - РПР , а також політичні партії -  Всеукраїнське об'єднання "Свобода", Європейська партія України,  Національний корпус, Громадянський рух «Хвиля», Політична сила «Альтернатива», Партія «Громадянська позиція», Партія «Демократичний Альянс», Партія «Рух Нових Сил Михайла Саакашвілі», Партія «Об′єднання Самопоміч», народні депутати – Юрій Дерев′янко, Світлана Заліщук, Павло Костенко, Юрій Левченко, Сергій Лещенко, Мустафа Найєм, Володимир Парасюк, Олег Петренко, Єгор Соболєв, Семен Семенченко, Віктор Чумак. 

На акції за інформацією  організаторів було близько 10 тисяч чоловік. А поліції та представників Нацгвардії 4 тисячі. З самого ранку центр Києва був перекритий поліцейськими автівками та високими парканами, скрізь в повній амуніції поліція, нацгвардія, щити, собаки, рамки пропуску.  Видовище нагадувало часи Януковича, тим паче протести відбувалися на тій таки вулиці Грушевського. Біля будівлі Верховної ради була встановлена сцена, де виступали, як прості громадяни, так і політики, і народні депутати. Було багато плакатів з вимогами акції, а також з іронічним текстом. В цей час, коли розпочиналася акція у ВР розпочалося ранкове засідання, яке вів голова Андрій Парубій. Депутати довго не хотіли ставити на розгляд вимоги акції, мотивуючи тим, що в них запланований розгляд закон про медичну реформу. Згодом, після погоджувальної ради та переговорів, деякі зрушення почали відбуватися. Тим часом люди перекрили виходи з сусідньої вулиці Садової, де знаходяться Комітети парламенту, бо як відомо там є підземний вихід з ВР. Невдоволений натовп ловив депутатів і перешкоджав депутатським автівкам покидати дворик Комітетів перегороджуючи ворота сміттєвими баками. Депутатів повертали в сесійну залу для голосування за вимоги акції. Під вечір з′явилися перші намети, було прийнято рішення частині мітингувальників залишитися на ніч до 19 жовтня, бо саме 19 числа  обіцяли депутати розглядати вимоги акції. А до того обіцяли завершити розгляд медичної реформи.  

Підчас першого дня акції сталася сутичка між поліцією і мітингувальниками, побитий один мітингувальник представниками поліції, і кілька людей надихалися сльозоточивого газу, що застосували правоохоронці.     

Ось, що думає про акцію один з її організаторів Світлана Заліщук : "Щоб зрозуміти акцію під парламентом, важливо дати відповідь, чим вона не є.

Це акція не “проти”, а “за”. І якщо депутати виконають вимоги акції, українське мирне зібрання як явище отримає новий статус. Ця акція має шанс стати однією з небагатьох успішних, коли людей об’єднувало “за”. 

Це не передвиборчий мітинг. Політичині сили, яких об’єднала акція, роз’єднують дуже багато й політичних й економічних питань. І абсолютно очевидно, що вони з різними програмами підуть на вибори. Більше того, акція не має на меті пришвидшити вибори, навіть якщо окремі її учасники мають таку ціль.

Це не “ультиматум” парламенту. Це навіть не вимоги, авторство яких належить активістам. Це програмні обіцянки, з якими президент і ключові сили виграли вибори. По суті акція – це питання у живому вигляді, що відбувається з виконанням?

Це не “прориви” в парламент і “захоплення” влади, яким лякала влада потенційних учасників. Дуже важливо втримати мирний характер. Дуже важливо не допустити нападів. Дуже важливо, щоб поліція діяла в рамках. Спроба проривів буде дорівнювати поразці акції.

Акція продовжиться завтра, коли парламент почне розглядати вимоги. Друзі, приходьте підтримати. Від кожного з нас залежить, чи зрушимо з місця цю гору".

Протест був масовим і результативним, утім, ці результати - проміжні:

Зміна виборчого законодавтсва

Змусили Президента та лідерів політичних фракцій згадати свої передвиборчі обіцянки та прозвітувати перед суспільством про їхнє виконання.

Домоглися, що законопроекти про зміни виборчого законодавства поставлять на голосування в четвер, 19 жовтня - одразу після медичної реформи та проекту закону про скасування депутатського імунітету.

Обмеження недоторканності

Під тиском тисяч людей на вулиці Президент вночі з 16 на 17 жовтня подав до Парламенту як невідкладний проект закону під номером 7203, який пропонує з 2020 року скасувати недоторканність народних депутатів.

Таке відтермінування є неприпустимим і мітингувальники переконані, що ця зміна має вступити в силу вже зараз.

 Змусили Верховну Раду повернутися до обговорення цього питання та включити поданий Президентом законопроект у порядок денний 19 жовтня - одразу після медичної реформи.

Домоглися того, що профільний комітет має надати свої висновки до цього проекту закону до четверга.

Організатори акції та учасники мобілізаційного наметового містечка будуть вимагати голосування за проект, який обмежує депутатську недоторканність зараз.

Про Антикорупційний суд

Домоглися того, що президентський законопроект про антикорупційні палати авторства Алексеєва сьогодні був відкликаний. Нагадаємо, ідея стврити палати замість незалежного та автономного суду палко підтримувалася Президентом і його командою. Змусили їх погодитися зі створенням окремого антикорупційного суду.

Автори законопроекту №6011, який Венеційська Комісія назвала “доброю основою” для створення незалежного антикорупційного суду, заявляють про готовність відкликати свій законопроект як тільки текст проекту закону від Президента буде оприлюднений для громадського обговорення. Організатори акції наголошують, що текст законопроекту має  врахувати ключові рекомендації Венеційської Комісії.

Влада здебільшого інформаційними методами намагалася завадити акції, бо все таки є побоювання перед третім майданом. Влада поспіхом думає, як їм виконати вимоги акції , але так щоб вони реально не працювали. Варто зазначити, що люди мають настрій рішучий, але час нового майдану поки що не настав…

  Ілля Василенко, громадський діяч, публіцист, автор статей на суспільно-політичну тематику в друкованих та інтернет-виданнях . У своїх публікаціях не раз викривав корупціонерів у владі. Блогер, журналіст (журналіст-аналітик, який спеціалізується на політичній журналістиці). Автор журналістських розслідувань, член ГО "Полтавський  обласний  медіа-клуб".