Тихий шелест на квітах
Кущах і траві
Одяглися святково
Вони на зорі
Кришталеве намисто
То чиста роса
Ранком падає з неба
Природня краса
А у небі все світить
Кохання зоря
Мов вітається ранком
Так небо й земля
Великдень
Починався той день
Був із вітру пісень
Трішки крапель дощу
На квіточу красу
П'янко пахнув жасмін
Вдалині чувся дзвін
І святковий був спів
Не дають в морі хвилі
Заснуть кораблям
Ну а дзвони дерковні -
Духовно всім нам
Сонеце сходило в вись
Тепло кидало скрізь
Пахло випічкою смачно
Мов би й небо було вдячне
У повітрі на вітрі
Неслися пісні
Усіх перехожих
Вітали вони
Стукав вітер об шибку
У кожне вікно
Щоб до всіх у оселю
Свято прийшло
***
Небо розкрива уста
Дощем рясно накрапа
Це гостинець землі
Посилає Бог з гори
Пахне свіжість на зорі
І у домі й на дворі
Жабки кумкають в траві
Мов радіють всі росі
Небо й море єдна
Хвилі дощ звеселя
Ластівка гніздо в'є
Море берег все б'є
Повелів Бог щоб усі
Пораділи цій весні
Бо дух дихає де хоче
Всіх теплом своїм лоскоче.
***
Впевнена молитва на віру надихає
Що є Творець, всьому живому праотець
Я думкою вертаюсь на сторінки Буття
7000 років тому було ще небуття
Земля була бесформена й пуста
Над нею панували тільки небеса
Мов чайка вправна понад морем
Божий Дух ширяв простором
Там панувала вічна тьма
Котрій не було кінця
Та Бог сказав: хай буде світло
І засвітило всім привітно
День від ночі відділив
І Небеса Він утворив
Зробив суходіл і океан
Який ще тоді зрошував туман
Садочок перший насадив
І різними істотами
Він Землю населив
Людям першим життя Він дарував
І щедро їх благословляв
Тільки дерево пізнання
Чіпать забороняв.
Як не дивно, та вони
Життя недооцінили
І своєї смерті жало
Зі смаком поїли.
Але й Господь же їх не зупиняв,
Він волю, як птахам лиш дарував
А Змій мов сірий кардинал
Всьому хаосу генерал
Так в запалі шаленого бажання
Світ повний горя, і страждання
Ісамі божевільні мрії
Часом усі здійсняються.
Та не завжди вони
Творцем благословляются.