Тримайтеся, хто вірить в Бога,

За Україною і Правда й Перемога,

Ще зійде над Донбасом сонце волі,

Обнімемося друзі в рівнім колі.

Незламний дух нащадків козаків

Непереможним є з покон-віків

* * *

Вірші мережані — на грані,

Бо народилися в коханні,

Поміж лілей, троянд, бузків

Цей світ довершеність відкрив.

В слова-рядки вплетуться дзвінко

Аполінер, Париж, барвінки

І як подяка долі — дичка,

Трояндово цвіте Марічка

І як від Бога — нагорода нишком

— Новенька книжка

* * *

Відгук

Та осінь чула, як читав вірші,

Як паперові хмари склали крила,

Як стиглі яблука в одвічнім спориші

Маленька Муза весело котила.

Слова: як райдуга сплелася у вінок

Гойдали сонця промінь в надвечір'я.

Їх слухав ліс, малесенький струмок,

Вірші як соняхи схилялися в подвір'я.

Та осінь-чарывниця легко, враз

Запалює Зірки, плете в туманах

Мій Арлекіно най-найвищий КЛАС!

А музика віршів бринить і досі.