Знову порушена кримінальна справа, і слідство так, і не знайшло винних, як і в попередній раз. 

Окремо слід згадати, що дивним чином, підчас слідства першого пострілу по податковій, було проведено обшук в помешканні колишнього міського голови , якого не законно було увﹸязнено в часи Януковича - Сергія Яковенка. Дивним, адже обшук проводився за рішенням одного з районних судів міста Полтави, хоч в Карлівці на той момент суд працював. Як відомо, обшук проводиться за рішенням суду, а саме рішення виноситься в разі, якщо в ході слідства особа проходить в статусі підозрюваного і мається при цьому Постанова слідчого, яку теж повинен мати на руках підозрюваний. Сергій Яковенко не проходив по справі підозрюваним, навіть свідком, але обшук провели представники поліції при відсутності понятих. Інакше як політичним тиском це назвати не можливо, бо ці події відбувалися за два місяці до старту місцевих виборів, певно хтось впливовий дуже не хотів, щоб Сергій Яковенко приймав участь в будь-якому статусі у виборчій гонці.     

Цілком ймовірно, бо в 2010 році за 10 днів до місцевих виборів його арештували за наклепницькими звинуваченнями в корупції, з метою зняти його з перегонів на міського голову. Тодішньому режиму це вдалося зробити, тоді головою райдержадміністрації був Олексій Кобченко, а головою райради був і переобрався на наступний термін Петро Світлик, який постійно мав протистояння з міським головою Яковенком. Доречі П. Світлик тоді активно просував свого кандидата на міського голову, начальника ВУЖКГ Любов Гончаренко, представників якої на одній з виборчих дільниць було помічено у викраданні бюлетенів.  

Петро Світлик

Як тоді, так і зараз Сергій Яковенко має велику підтримку людей, тому у великій політичній грі з пострілами він теж став жертвою цих брудних ігрищ.   

Сергій Яковенко

Вважаю, що випадок з погромом меморіальної алеї героям Небесної сотні влітку 2014 року напроти приміщення райради, теж мав політичне забарвлення, і певно хтось ставив собі за мету відволікти увагу активістів від справжніх проблем і одіозних персонажів. Цікавим є те, що ні голова РДА  О. Наконечний , ні голова райради П. Світлик, які вважали себе дотичними до Революції гідності, не сказали публічно жодного слова щодо даного випадку! В приватних розмовах з близьким оточенням О. Наконечного тоді лунало, що дана алея належить активістам місцевої організації «Карлівський майдан», тому сенсу захищати потрощені портрети героїв не має сенсу! І в той же час, це ж близьке оточення О. Наконечного «кивало» на міського голову В. Слєпцова і його поплічників братів Кобченків, натякаючи, що винних в погромі алеї потрібно шукати саме там.

Якщо скласти в один логічний ланцюг всі описані події, то можна відстежити, що все описане відбувалося саме в час політичного загострення, з метою налякати, натиснути, або відволікти увагу. Як кажуть англійці, потрібно шукати кому це вигідно, і тут думки знову ведуть в політичну площину місцевого рівня, адже місцеві чиновники-старожили за багато років міцно «зрослися» з кримінальними і бандитськими структурами, «обросли» звﹸязками на обласному і центральному рівні у владних коридорах, що у боротьбі за владу, не гребують найбруднішими, і найбрутальнішими методами при усуненні конкурентів, тільки з однієї метою  – зберегти свої владні крісла, щоб і далі панувати, і чинити «бєзпрєдєл» в районі та місті.

Тому при старій системі і тих же обличчях, не оминути нових терактів та злочинів, які так і не будуть розкритими.

Ілля Василенко, блогер, журналіст (журналіст-аналітик, який спеціалізується на політичній журналістиці). Автор журналістських розслідувань. Член "Полтавського обласного медіа-клубу".