Розкажіть, будь-ласка, трішки про себе?

– 1989 року 9 квітня, коли російські війська побили лопатами студентів – це дуже обурило мене. Того дня був мій день народження. Я був шокований. Приєднався до акції голодування проти російського режиму. 7 днів нічого не їв. Потім забрала швидка. Лікарі попросили це зупинити.

Потім поїхав до України на навчання в інститут залізничного транспорту. І тут залишився. Мої друзі, та й я сам були здивовані. Завжди був і залишаюся грузинським націоналістом, в гарному розумінні цього слова, – любити свою націю і поважати інші.

Коли поступив до Харкова, то всім знайомим казав, що союз розвалиться. Мені не вірили. Всі сміялися, казали, що такого не може бути.

Ви були в Грузії в період правління Саакашвілі і після? Як зміни відчули?

– Це небо й земля! Грузія дуже змінилася. Саакашвілі змінив мислення людей.

Які реформи Ви вважаєте найбільш успішними і важливими?

– Поборов бандитизм. Був такий час, коли люди боялися виходити на вулиці Тбілісі. Дуже часто туди приїздив, але не надовго. Мій батько завжди залишався  грузинським націоналістом, російською взагалі не розмовляв. Завжди казав мені,щоб я по швидше повертався до України. Він переживав, щоб через мій порив любові до Грузії я не потрапив під нагляд і протидію російських спецслужб. Я казав: хочу бути у Грузії,а він щоразу – ні, їдь. Зараз розумію, що він переживав, щоб я не був утягнений у війну з Абхазією та інший жах.

За діяльністю Саакашвілі слідкував задовго до його приходу до влади. Потім поїхав, спробував пожити там. У 2009 році остаточно переїхав. Але щасливе життя тривало зовсім недовго. В Грузії до влади знову прорвалися проросійські сили.

Що сталося після відставки Саакашвілі?

– Посилився бандитизм. Але Грузія змінилася настільки,що до того що було так різко повернути не можна. Хотів отримати громадянство Грузії. Але будучи прихильником Саакашвілі не зміг його отримати. Погрожували арештувати. Довелось повернутися в Україну. Так, я люблю Україну. Це моя друга Батьківщина. Але все одно дуже переймаюся тим, що відбувається у Грузії. До влади прийшли ті люди, що знову тягнуть Грузію до Совєтського Союзу.

Я Росію не розумію, і мені шкода тих людей, які не розуміють що відбувається і куди вони втягнуті.

На жаль, значна частина простих людей Грузії повірили проросійському політику Іванішвілі – партія «Грузинская мечта». Повірили, що буде манна небесна. Він обіцяв тисячі робочих місць, 100 заводів побудувати. Він обдурив народ. Саакашвілі багато чого змінив. Але раптових чудес не буває. Саакашвілі створював умови для всіх.

Мабуть,у Вашому житті були моменти, коли опускалися руки? Як діяли потім?

– Я оптиміст. Ніколи не можна опускати руки! Завжди мріяв щоб змінилася Україна і Грузія. І це обов’язково буде. В жодному разі не опускайте руки. Не можна!!! Ні на мить не можна. Зараз в Україні відкривається дуже багато можливостей. Жити по закону – це значить,що всім буде добре. Так, з команди Януковича ще лишилось багато людей при владі. І вони за неї чіпляються. Вони заважають розвитку. Але разом з тим, зміни будуть. Бажаю Україні процвітання і всього найкращого. Треба йти в Європу, до цивілізації. Чого теж бажаю.

Дякую Вам за цікаву розмову.