В той момент, коли поліція допитувала групу осіб на чолі з Р. Сеничем, я пішов на прийом до міського голови Світлика. Щоб з’ясувати на яких підставах вчиняється «примусовий благоустрій». 

На особистому прийомі мер намагався врівноважено триматися, вдавати, що нічого не знає. Світлик мені сказав, що Руслан Сенич на договірній основі працює в ВУЖКГ з приводу санітарної вирубки дерев на території громади. А потім зателефонував начальнику ВУЖКГ Л. Гончаренко і запитав чому вона чинить благоустрій по «бєзпрєдєлу», на що вона відповіла , що не посилала бригаду Сенича за вказаною адресою. 

Тоді я почав вести розмову про те, що офіційних приписів до даної адреси не було, про що і Л. Гончаренко теж казала в розмові з мером по телефону. А значить офіційних притензій по благоустрою не має. Петро Світлик з цим погодився. Також мер погодився з тим, що ніхто не має права вчиняти будь які дії стосовно чужого майна, а тим паче на приватній території. І що функція благоустрою в місті належить виключно комунальникам, але жителі можуть їм допомагати тим, що наводять лад на прилеглих територіях до своїх приватних садиб, або прибудинкових територіях багатоповерхівок. 

З цим всім я повністю згоден, адже це законодавство та норми благоустрою. Але коли мова зайшла про порушення цього законодавства і норм, то мер запитав чи не заподіяли мені тілесних пошкоджень група вище згаданих осіб. Я відповів, що до цього не дійшло, а якби і дійшло, то я б застосував би зброю, яку маю право офіційно застосовувати! І тут, напевно, у мера урвався терпець і він уже не міг грати роль нейтрального арбітра у цій ситуації. Він почав підвищувати голос та запевняти мене, що я не маю права на застосування зброї і таке інше, перекручуючи законодавство, ну все як він любить. Після юридичної дискусії, я сказав, що якщо він до цього причетний хоч якимось чином, на це я вказував, бо Р. Сенич вихвалявся тим, що йому дозволив мер «чинити благоустрій», то хай готується до відповідальності. Адже він свідомо спрямував дії своїх «тимурівців»,  допускаючи можливість з боку журналіста застосування зброї! А можливо на це він і розраховував?! Тут уже варто задуматися Р. Сеничу, він же точно знає цю ситуацію з середини! 

Але прикметним є те, що Петро Світлик питаючи у мене про відносини з Р. Сеничем, і отримавши мою відповідь, що ніяких відносин я не маю, бо з ним не знайомий, запевнив мене, що дії Сенича дуже схожі на помсту! Але намагався себе дистанціювати від цієї помсти, мовляв у Сенича така риса характеру – мститися.

Я звичайно до цієї версії поставився скиптично і навів меру свої аргументи, які доводили , що вагомих і адекватних причин мститися журналісту у Р. Сенича не було, адже він не чиновник, конфліктів між нами не було, ми не знайомі і взагалі окремих публікацій про нього я ніколи не писав, тим паче він не є суб’єктом політичного життя громади. На відміну від Петра Світлика! І якщо згадати, що вся історія з переслідування мене почалася з коментаря Р. Сенича у соцмережі, в якому він погрожував мені вирубати дерева у дворі лише за те, що я критикую мера Світлика! І тут мер не стримуючи уже емоцій між іншим сказав «ну Ви ж писали раніше критичні публікації про мою роботу, та і далі продовжуєте писати, тому напад на Вас є логічним. Вам же не подобається моя робота, як міського голови, Ви мене постійно критикуєте…» . Ці слова яскраво відображають суть мера і звичайно вказують на те, що за системним переслідуванням, яке почалося в грудні минулого року стоїть безпосередньо саме він – Петро Світлик!  

На моє застереження про резонанс Світлик відповів, що нічого не боїться, адже йому і так вистачає резонансу, і почав жалітися на депутатів, які заважають йому працювати, і все так далі в притаманному йому дусі… Також розповідав мер про план благоустрою по вирубці аварійних дерев, і наголосив, що адреса моїх родичів туди не входить.  

На останок розмови я запропонував меру, що я цю подію не буду робити публічною , бо її можна вирішити мирно оскільки вона є не політичною, а комунальною, але в разі, якщо мер зробить все можливе, щоб розібратися в даній ситуації і притягне до відповідальності винних. На це мер пообіцяв в понеділок (бо розмова була в п’ятницю, в День комунальника) зустрітися з Р. Сеничем і провести профілактичну бесіду. Також пообіцяв видати Розпорядження про створення комісії в складі відповідальних спеціалістів з благоустрою які проведуть огляд місця події і дадуть офіційний висновок, на основі якого будуть прийматися подальші рішення по винним та збиткам. Мене це цілком влаштовувало, адже я сподівався, що мер використає останній шанс і вийде із ситуації, коли він уже явно викритий у переслідуванні журналіста не «втративши обличчя», а Руслан Сенич відбудеться «легким переляком», та нарешті почне хоч трохи цікавитися законодавством в сфері прав людини та журналістів. З цим я вийшов з кабінету мера і пішов на допит у поліцію.  

На допиті в поліції я не заявляв про системне переслідування з боку мера за журналістську діяльність, бо сподівався, що Світлик виконає домовленості. Але як виявилося Петро Світлик вчинив інакше… Що і ще раз підкреслило, що саме він є замовником і організатором мого переслідування за мою професійну діяльність! 

P. S. Поки готувалася публікація, стало відомо, що спеціаліст міської ради з благоустрою Олег Бобошко звільнився за власним бажанням. Як він натякнув в соцмережі, він не знайшов спільної мови з керівництвом комунальних служб стосовно благоустрою громади. 

Тепер громада без спеціаліста з благоустрою, а значить, що «тимурівці» мера почуватимуть себе вільно…

Далі буде…

Ілля Василенко, журналіст.