Отже друга імовірна версія події з гранатою мера:  з усього було видно, що Слєпцов був надто впевнений у своїй перемозі по своїй політичній наївності. Він був діючий мер, сподівався на впливових покровителів та адмінресурс. Тоді навіщо йому чіпляти самому собі гранату під авто? Адже версія про само піар є не логічною, якщо він і так думав, що переможе, тим паче мер почав асфальтувати дороги в місті перед стартом виборчих перегонів. Я припускаю, що гранату йому примотали ті, хто вже здійснив постріл по податковій, адже все відбулося за короткий проміжок часу. Мета гранати під автівкою мера -  була спробою залякати майбутнього опонента і одночасно виставити Слєпцова в дурному світлі перед жителями міста.  На рахунок залякати, важко сказати, а от в дурному світлі виставити таки вийшло! Та ще місцевий телеканал допоміг у цьому. Мені здається, що йшла спланована акція по демонізації і так ненависного серед людей мера Слєпцова, і як бачимо ця акція вдалася на славу.  

Потім була сама виборча кампанія, яку всі вважають, і не без підставно, найбруднішою в місті Карлівка з часів режиму Януковича! Тому постріли з гранатомета та гранату під автівкою мера сміливо можна вважати частиною передвиборчих перегонів.  

Підчас виборчої кампанії тодішнім кандидатом на посаду міського голови був Олександр Наконечний, який був висунутий коаліцією партій  ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода». Місцева організація президентської партії «БПП Солідарність» формально висунула свого кандидата Івана Бабінця, але насправді підтримувала О. Наконечного. Від цієї ж партії був кандидатом до райради Олександр Тимоха, відомий бізнес-магнат та кум П. Світлика. Історії про роботу Тимохи часто висвітлюють місцеві журналісти ( https://www.youtube.com/watch?v=g0iwJsOkn44 ) .  

Варто зауважити, що  член партії ВО «Батьківщина» Петро Світлик на той момент був колишнім головою райради, балотувався  до райради і активно проштовхував свого підопічного Наконечного в мери. Сам Наконечний після звільнення за корупцію президентом з посади голови Карлівської РДА,  тоді був офіційно безробітній. Але була організована потужна фінансова підтримка кандидатів до рай та міськ рад, а також Наконечному. Тиражі яскравих листівок, в тому числі тих, що йшли без вихідних даних, тобто не законних  з точки зору виборчого законодавства. Фінансування виборчого процесу кандидата Наконечного явно не було прозорим.  

Підчас розпалу виборчої кампанії неповнолітнього сина Наконечного було затримано і здано в райвідділ міліції зі стосом листівок-наклейок проти Слєпцова. Листівки були високої якості, і мали образливий зміст проти чинного мера, та принижували людську гідність. До речі Слєпцов пізніше довів це в суді, і виграв моральну шкоду у Наконечного в сумі 5 тисяч гривень. Крім того в листівках Наконечного була присутня відверта брехня та маніпуляція, це обіцянки які не входять в компетенцію мера. Як приклад - знизити тарифи на газ та підвищити заробітні плати і пенсії та інші фантазії! Була також використана брудна маніпуляція свідомістю виборців, у вигляді публікації не існуючих рейтингів на користь Наконечного.

Окрім того Наконечний, як кандидат здійснював встановлення лавочок у дворах багатоповерхівок із надписом свого прізвища. Тобто це вважається агітацією за кандидата. Фінансування цієї афери, яку розцінили як підкуп виборців, проводили з тіньових джерел, тобто знову порушення виборчого законодавства, адже всі виборчі кошти на кампанію повинні проходити через спеціальний виборчий фонд кандидата, який легко перевірити. Численні скарги про підкуп виборців Наконечним та розповсюдження ним же матеріалів, що принижують інших кандидатів, втягнення у виборчий процес неповнолітніх, роздача агітаційних матеріалів без вихідних даних  у міській виборчій комісії  саботувалися, або не розглядалися належним чином. І не дивно, бо міську виборчу комісію очолювала ( і досі очолює до формування нової ) Тетяна Лисяк по квоті місцевої організації партії ВО «Батьківщина»! Тоді ширилися чутки по місту, що Т. Лисяк за свою лояльність до Наконечного отримала від 60 до 100 тисяч гривень, але це тільки чутки. Фактом залишається те, що Т.Лисяк будучи головою міської виборчої комісії свідомо не зверталася в правоохоронні органи на основі скарг про підкуп виборців, адже це був її прямий обов’язок, а не право. Таким чином грубо порушуючи виборче законодавство. За всі свої здобутки вона отримала місце від нового мера Наконечного у міському виконавчому  комітеті Карлівської міської ради.  З цього можна зробити висновки, що виборча кампанія проходила напружено і мала брудний зміст в усіх сенсах, і була наскрізь просякнута політичною корупцією та кумівством. 

Варто окремо зазначити, що чутки про причетність Ю. Кобченка до підриву податкової та гранату під автівкою мера піаром самого Слєпцова, активно розповсюджували агітатори Наконечного підчас виборчих перегонів. Також агітатори того ж таки Наконечного розповсюджували листівки, де публікувалися начебто лікарські висновки та виписки з історії хвороб та лікування Ю. Кобченка у закладах психіатрії, і в тексті йшлося про те, що Ю.Кобченко не має права балотуватися до Полтавської обласної ради, бо є психічно хворим.  

  Продовження в третій частині матеріалу.

Ілля Василенко, громадський діяч, публіцист,  блогер, журналіст (журналіст-аналітик, який спеціалізується на політичній журналістиці). Автор журналістських розслідувань. Член "Полтавського обласного медіа-клубу".